Урок 6
Тема: Захист від кримінальних небезпек.
Самооборона та її межі.
1. Захист від кримінальних небезпек
Місто, селище міського типу або село, де ви мешкаєте є добре вам знайомим. Якщо ви виросли тут, то, вочевидь, знаєте кожну вулицю й кожний будинок. Однак щоб почуватися безпечно в цьому знайомому місці, усе одно вам слід дотримуватися певних правил. Наприклад, правил дорожнього руху, правил поведінки в транспорті, правил поведінки в громадських місцях. Від знання й дотримання цих правил залежить ваше життя й здоров’я.
У місцях проживання може виникати соціальна небезпека, пов’язана з хуліганством, крадіжками, пограбуваннями, шахрайством. Наприклад, злодії можуть подзвонити у двері, назватися електриками й пограбувати квартиру, погрожуючи життю господарів. Тому, якщо ви вдома самі, слід дотримуватися певних правил безпеки.
Не пускайте до квартири незнайомих людей, не залишайте двері відчиненими. Покладіть поруч із телефоном довідник з номерами служб екстреного виклику (поліція, швидка допомога, пожежна охорона), а також людей, які можуть вам допомогти. У жодному разі не відчиняйте двері, якщо дзвонить незнайома людина.
2. Основи самозахисту. Поняття і межі допустимої самооборони
Самозахист — це вміння самостійно захистити себе від нападу. Як найчастіше захищаються тварини в разі агресії? У тваринному світі втеча — найнадійніший захист для слабшого. Людина так само може скористатися цією тактикою. Якщо на вас напали, у першу чергу подумайте про втечу. Не чекайте, доки на вас нападуть або оточать, просто тікайте. Краще буде, якщо при цьому вам не заважатиме одяг. Викиньте все, що заважає втечі, — важку сумку, шапку, туфлі на високих підборах. Можливо, у вас з’явиться кілька секунд, щоб збільшити дистанцію відриву, доки злочинець нахилятиметься й підбиратиме речі. Якщо ви швидко бігаєте, то гонитву за вами, швидше за все, припинять. Бігти слід у напрямку людних вулиць, до відділку поліції, крамниці, зупинки громадського транспорту, одним словом, туди, де є люди.
Але якщо вам не пощастило втекти, захищайтесь як тільки можете — руками, ногами, зубами. Кличте інших людей на допомогу!
У ситуації, коли на вас нападають, з’являється страх, який потрібно подолати. Замість того щоб заплющувати очі від жаху, краще уважно роззирніться довкола: чи часом не з’явиться випадковий перехожий, який зможе вам допомогти, прислухайтеся, чи не чутно чиїхось кроків на сходах.
3. Деякі правила і прийоми самозахисту
Не панікуйте, тримайте в полі зору нападників, а також можливі шляхи своєї втечі. Бажано не опускати руки, не ховати їх у кишені. Тримайте кулаки біля обличчя, шукайте спосіб уникнути нападу. Якщо вас намагаються оточити кілька людей, краще тікайте, якщо втекти не вдалося — кличте на допомогу.
Якщо ви зрозуміли, що бійки не уникнути — бийте першим. Головна перевага — раптовість. Той, хто б’є першим, має набагато більше шансів на перемогу. На вулиці немає правил, перемагає не техніка, а кмітливість і спритність розуму. Самозахист на вулиці — це в основному питання психологічної підготовки, а не спортивної техніки.
Можна відвернути увагу, наприклад, подивитися в якийсь бік і сказати «привіт», начебто когось побачили. У момент коли нападник відвернеться, щоб подивитися, кого ж ви побачили, — бийте або біжіть.
Під час самооборони зброєю може бути будь-який предмет: мобільний телефон, зв’язка ключів, кулькова ручка, палиця або камінь на асфальті.
Також для самооборони громадяни України з дозволу органів внутрішніх справ мають право володіти:
- з 21 року - вогнепальною гладкоствольною мисливською зброєю;
- з 25 років - вогнепальною мисливською нарізною зброєю (мисливським карабіном, гвинтівкою, комбінованою зброєю з нарізними стволами).
- з 18 років - газовим пістолетом, револьвером і патронами до них, зарядженими речовинами сльозоточивої та дратівної дії;
- з 18 років - холодною зброєю, а саме багнетом, стилетом, ножем, кинджалом, арбалетом, нунчаками, кастетом і т.п., а також іншим предметом, який призначений для ураження живої цілі за допомогою сили м'язів людини або ж механічної дії пристрою;
- з 18 років - пневматичною зброєю калібром понад 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів в секунду;
- з 21 року (окремі категорії громадян) - травматичною зброєю або, по науковому, пристроєм для відстрілу гумовими кулями.
Володіння, зберігання, застосування цих засобів самооборони без відповідного дозволу тягне за собою покарання за статтею 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
При цьому без дозволу можна володіти:
- з 18 років - пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду;
- з 18 років - газовими балончиками (крім тих які використовуються співробітниками правоохоронних органів).
При цьому не рекомендується мати в наявності електрошокер, так як він є спецзасобом і заборонений для використання звичайними громадянами. Крім електрошокера, використовувати для самозахисту можна будь-який з вище перерахованих предметів, але виключно за наявності дозволу (там, де цього вимагає закон) і тільки в межах необхідної оборони.
Основи самозахисту
4. Самозахист і законодавство
Стаття 36 Кримінального кодексу України (КК) говорить про те, що кожна людина має право на необхідну оборону, незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Ця ж стаття визначає необхідну оборону як набір дій, спрямованих на захист своїх або чужих законних прав та інтересів, а також інтересів суспільства і держави від злочину (правопорушення). При необхідній обороні допускається заподіяння шкоди нападаючому, якої достатньо в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. При цьому не можна допускати перевищення меж необхідної оборони.
У той же час, перевищенням меж необхідної оборони вважається умисне заподіяння нападаючому тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Саме наявність в законі таких оціночних понять як «шкода, необхідна і достатня в даній обстановці» або «шкода, що явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту» поставили людину, яка захищається, у вкрай невигідне становище по відношенню до нападаючого. Тому як, виходячи із закону, розмір шкоди, яку завдають засобами захисту, приблизно повинен дорівнювати розміру шкоди, що завдається посяганням.
У книзі Анатолія Тілє є приклад, який ілюструє проблеми практичного застосування закону про необхідну оборону. Так, п'яний хуліган пристає до дівчини. Хлопець, що проходить повз, спробував хулігана урезонити, але той накинувся на нього. Хлопець, не довго думаючи, наніс хулігану удар в щелепу. П'яний падає, б'ється головою об асфальт і помирає. Захисник потрапляє під суд за вбивство і вже на суді намагається виправдатися, що він робив все правильно: він захищав жінку, тому що інакше вчинити не міг. Але судді охолоджують його запал зауваженнями «а чому ви не звернулися до відділення міліції?», І, навіть «ви ж могли від п'яного втекти!».
З високою часткою ймовірності аналогічна ситуація в українському суді буде розглянута точно так само. Оскільки смерть нападника від дій того, хто захищається завжди розглядається судами як перевищення меж необхідної оборони. З цього правила є винятки, але вони настільки рідкісні, що сприймаються юридичною спільнотою як щось надзвичайне.
Коли перевищення меж немає
Таких випадків лише три. Відповідно до частини 5 статті 36 КК України не є перевищенням меж необхідної оборони і не тягне кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від тяжкості шкоди, заподіяної тому, хто посягає для:
а) захисту від нападу озброєної особи;
б) захисту від нападу групи осіб;
в) відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення (гараж, дачу, офіс і т. ін.).
5. Домашнє завдання
1) Зробити конспект
2) Виконати тести
Код доступу 884987
посилання
join.naurok.ua
join.naurok.ua
Увага!!! Тест активний до 2 травня до 15.00. На виконанання тесту дається одна спроба, тому будьте-уважними
Немає коментарів:
Дописати коментар